Початковими умовами для визначення складу складських приміщень служать такі чинники, як:

- товарна спеціалізація;

- структура і чисельність адміністративно-управлінського персоналу;

- рівень механізації робіт;

- потреба в санітарно-технічних, електротехнічних і інших інженерних спорудах, пристроях і комунікаціях, а також ряд інших чинників;

Залежно від призначення усі приміщення складу можна об'єднати в три групи:

- технологічні приміщення;

- підсобні приміщення;

- адміністративно-побутові приміщення.

До основні вимогам технологічного планування складів відносяться наступні:

- максимально використовувати складські площі і об'єми;

- забезпечувати відповідність ширини проходів між технологічним устаткуванням технічним характеристикам використовуваних механізмів;

- мати центральні проходи, що забезпечують вільний поворот в них підлогових підйомно-транспортних засобів і зустрічний їх рух;

- розташовувати ділянки приймання з того боку складу, звідки відбувається основний вступ товарів, а ділянки комплектування з того боку складу, звідки робиться основна відпустка товарів;

- робочі місця товарознавців-бракерів обладнати поблизу ділянки приймання, але в стороні від основних вантажопотоків, а завідувача складом - поблизу ділянки комплектування з можливістю максимального огляду складського приміщення;

- рух вантажопотоків має бути організований з таким розрахунком, щоб зустрічні перевезення були зведені до мінімуму (за винятком складів з поєднаними ділянками приймання і відпустки вантажів);

- враховувати дотримання правил охорони праці, техніку безпеки і протипожежної безпеки.

Загальна площа (Sобщ) складається з площ технологічних зон і визначається по формулі:

 

Sобщ= Sгр+ Sвсп+ Sпр+ Sкм+ Sрм +Sпэ+Sоэ (6.5)

 

де Sгр - вантажна площа, т. е. площа, зайнята безпосередньо під товарами (стелажами, штабелями і іншими пристосуваннями для зберігання товарів), що зберігаються; Sвсп - допоміжна площа, т. е. площа, зайнята проїздами і проходами; Sпр - площа ділянки приймання; Sкм - площа ділянки комплектування; Sрм - площа робочих місць, т. е. площа в приміщеннях складів, відведена для устаткування робочих місць складських працівників; Sпэ - площа приймальної експедиції;
Sоэ - площа відправної експедиції.

Вантажна площа (Sгр)

, (6.6)

 

де Q - прогноз річного товарообігу; З - прогноз величини товарних запасів, днів обороту; Кн - коефіцієнт нерівномірності завантаження складу; Киго - коефіцієнт використання вантажного об'єму складу; Сv - зразкова вартість одного кубічного метра товару, що зберігається на складі; Н - висота укладання вантажів на зберігання, м; 254 - кількість робочих днів в році.

Величини Q і З визначаються на основі прогнозних розрахунків.

Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу визначається як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу складу. У проектних розрахунках Кн приймають рівним 1,1-1,3.

Коефіцієнт використання вантажного об'єму складу характеризує щільність і висоту укладання товару і розраховується по формулі:

, (6.7)

 

де Vпол - об'єм товару в упаковці, який може бути укладений на цьому устаткуванні по усе його висоті, м3; Sоб - площа, яку займає проекція зовнішніх контурів устаткування, що несе, на горизонтальну площину, м2; Н - висота укладання вантажу, м.

Площа проходів і проїздів (Sвсп)

Величина площі проходів і проїздів визначається після прийняття варіанту механізації і залежить від типу використаних в технологічному процесі підйомно-транспортних машин. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного устаткування, то площа проходів і проїздів дорівнюватиме вантажній площі або 90 % від неї.

Площі ділянок приймання (Sпр) і комплектування (Sкм)

Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування. У загальному випадку в проектних розрахунках виходять з необхідності розміщення на кожному квадратному метрі ділянок приймання і комплектування одного кубічного метра товару.

 

, (6.8)

 

, (6.9)

 

де А2 - доля товарів, що проходять через ділянку приймання складу, %;
А3 - доля товарів, що підлягають комплектуванню на складі, %; q - укрупнені показники розрахункових навантажень на 1 м2 на ділянках приймання і комплектування, т/_

Площа робочих місць (Sрм)

Робоче місце завідувача складом, розміром в 12 м2, обладнали поблизу ділянки комплектування з можливістю максимального огляду складського приміщення. Якщо на складі перевірятиметься якість товару, то робочі місця відповідного персоналу обладнали поблизу ділянки приймання, але в стороні від основних вантажопотоків.

Площа приймальної експедиції (Sпэ)

 

, (6.10)

 

де tпэ - число днів, впродовж яких товар знаходитиметься в приймальній експедиції; qэ - укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 в експедиційних приміщеннях, т/_

Площа відправної експедиції (Sоэ)

, (6.11)

 

де tоэ - число днів, впродовж яких товар знаходитиметься відправній експедиції.

 

 

Мал. 6.1. Приклад зонування складу і адресації осередків