Складська мережу, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку, є значимим елементом логістичної системи. Побудова цієї мережі робить істотний вплив на витрати, що виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву вартість реалізованого продукту.

 

 

Умовні позначення:

g-розподільні центри (склади);

h-споживачі матеріального потоку;

- матеріальні потоки.

 

 

Рис. 36. Варіанти організації розподілу матеріального потоку:

а) з одним розподільним центром;

б) з двома розподільними центрами;

в) з шістьма розподільними центрами

 

Розглянемо модель системи розподілу матеріального потоку, представлену на рис. 36. Припустимо, що на певній території є деяка кількість споживачів матеріального потоку. На малюнку представлено три варіанти організації розподілу: за допомогою одного, двох або шести складів (відповідно, малюнки а, б і в). Очевидно, що в разі прийняття варіанту (а) транспортні витрати з доставки будуть найбільшими. Варіант (в) припускає наявність шести розподільних центрів, максимально наближених до місць зосередження споживачів матеріального потоку. У цьому випадку транспортні витрати по товароснабженію будуть мінімальними. Однак поява в системі розподілу п'яти додаткових складів збільшує експлуатаційні витрати, витрати на доставку товарів на склади, на управління всією розподільної системою. Не виключено, що додаткові витрати в цьому випадку можуть значно перевищити економічний виграш, отриманий від скорочення пробігу транспорту, що доставляє товари споживачам. Тому, можливо, що краще виявиться варіант (б), згідно з яким район обслуговується двома складами.

Як бачимо, при зміні кількості складів у системі розподілу частина витрат, пов'язаних з процесом доведення матеріального потоку до споживача, зростає, а частина знижується. Це дозволяє ставити і вирішувати завдання пошуку оптимальної кількості складів. Нижче розглядається графічний метод розв'язання даної задачі.

Виберемо в якості незалежної змінної величину N - кількість складів, через які здійснюється постачання споживачів. В якості залежних змінних будемо розглядати наступні види витрат:

- транспортні витрати;

- витрати на утримання запасів;

- витрати, пов'язані з експлуатацією складського господарства;

- витрати, пов'язані з управлінням складською системою.

 

Охарактеризуємо залежність витрат кожного виду від кількості складів.

1. Залежність величини витрат на транспортування від кількості складів у системі розподілу.

Весь обсяг транспортної роботи з доставки товарів споживачам, відповідно і транспортних витрат, ділять на дві групи:

- витрати, пов'язані з доставкою товарів на склади системи розподілу (назвемо цю категорію транспортних робіт далекими перевезеннями);

- витрати з доставки товарів зі складів споживачам (ближні перевезення).

Залежність витрат на, транспортування від числа складів розглянемо для кожної групи.

 

Рис. 37. Залежність витрат, пов'язаних з доставкою товарів на склади, від кількості складів

 

 

При збільшенні кількості складів у системі розподілу вартість доставки товарів на склади, тобто вартість дальніх перевезень, зростає, тому що збільшується кількість поїздок, а також сукупна величина пробігу транспорту . Характер залежності, що представлена на рис. 37, не прямолінійний, так як тут є умовно-постійна та умовно мінлива складові, у результаті чого витрати з доставки зростають повільніше, ніж відстань. Наприклад, при збільшенні відстані з 20 до 60 кілометрів (у 3 рази) витрати з доставки зростають лише у 2 рази.

Інша частина транспортних витрат - вартість доставки товарів зі складів споживачам, із збільшенням кількості складів знижується. Це відбувається в результаті різкого скорочення пробігу транспорту (якщо ми порівняємо малюнки 36а, 36б і 36в, то побачимо, що сумарна довжина стрілок із збільшенням кількості складів різко скорочується). Графічно характер залежності цієї складової витрат від кількості складів показано на рис. 38.

 

 

 

Рис. 38. Залежність витрат, пов'язаних з доставкою товарів зі складів системи розподілу споживачам, від кількості складів

 

Сумарні транспортні витрати при збільшенні кількості складів у системі розподілу, як правило, убувають. Однак це зниження не має настільки вираженого характеру, як зниження витрат на ближні перевезення, так як на форму залежності впливає збільшення витрат на завезення товарів на склади (при збільшенні кількості складів).

Загальний графік залежності транспортних витрат від кількості використовуваних складів наведено на рис. 39.

 

 

 

 

Рис. 39. Залежність сумарних витрат, пов'язаних з транспортуванням товарів, від кількості складів у системі розподілу

 

2. Залежність витрат на утримання запасів від кількості складів у системі розподілу.

На рис. 36 а постачання всіх споживачів здійснюється з одного складу. Збільшуючи кількість складів, ми тим самим скорочуємо зону обслуговування кожного з них. Так, при переході до моделі обслуговування, представленої на малюнку 36 в (шість складів), зона, що обслуговується одним складом, зменшується приблизно в шість разів. Скорочення зони обслуговування тягне за собою і скорочення запасів на складі. Проте запас скорочується, як правило, не настільки швидко, як зона обслуговування. Причин тому може бути декілька. Наприклад, необхідність утримання страхового запасу. У моделі з одним складом страховий запас необхідно мати в одному місці. Збільшення складської мережі тягне за собою тиражування страхового запасу, тобто створюючи шість складів, необхідно в кожному з них створити страховий запас. У результаті сумарний запас у всіх шести складах зросте (у порівнянні із запасом в розподільній системі з одним центральним складом).

 

Рис. 40. Залежність витрат на утримання запасів від кількості складів у системі розподілу

 

Потреба складів у деяких групах товарів при зменшенні зони обслуговування може виявитися нижче мінімальних норм, за якими товар отримують самі склади. Це змусить завозити дану групу на склади в кількості, більшій потреби, що також спричинить за собою зростання розміру запасу. Можна навести й інші причини того, що при збільшенні кількості складів сукупний розмір запасу в системі розподілу збільшується.

Графічно характер залежності витрат на утримання запасу від кількості складів у системі розподілу представлений на рис. 40.

3. Залежність витрат, пов'язаних з експлуатацією складського господарства від кількості складів у системі розподілу.

Таблиця 8

Залежність експлуатаційних витрат, в розрахунку на 1 квадратний метр площі складу, від розміру складської площі

 

При збільшенні кількості складів у системі розподілу витрати, пов'язані з експлуатацією одного складу, знижуються. Однак сукупні витрати розподільчої системи на утримання всього складського господарства зростають. Відбувається це в зв'язку з так званим ефектом масштабу: при зменшенні площі складу експлуатаційні витрати, що припадають на один квадратний метр, збільшуються. Наприклад, у торгівлі при зменшенні площі складу з 10,5 тис. кв. м. до 1,5 тис. кв. м., тобто у 7 разів, експлуатаційні витрати зменшуються лише в 5,25 рази. Заміна одного складу родину (загальна площа залишається тією ж - 10,5 тис. кв. М), потягне за собою збільшення експлуатаційних витрат в 1,4 рази. Залежність величини питомих експлуатаційних витрат від розміру складу (сфера торгівлі товарами народного споживання) наведена в табл. 8.

У загальному вигляді графічно залежність між кількістю складів у системі розподілу і розміром експлуатаційних витрат представлена на рис. 41.

 

 

Рис. 41. Залежність витрат, пов'язаних з експлуатацією складського господарства, від кількості складів у системі розподілу

4. Залежність витрат, пов'язаних з управлінням розподільної системою від кількості вхідних в неї складів.

Характер дані експерименту представлений на рис. 42. Тут також діє ефект масштабу, у зв'язку з чим при збільшенні кількості складів крива витрат на системи управління робиться більш пологої.

Рис. 42. Залежність витрат, пов'язаних з управлінням розподільної системою, від кількості вхідних в неї складів

 

Обов'язковою умовою можливості ефективного функціонування розподільної системи, що має кілька складів, є комп'ютеризація управління. При відсутності коштів обчислювальної техніки крива витрат на управління може прийняти абсолютно інший вигляд - пунктирна крива на рис. 12, тобто збільшення кількості складів спричинить за собою різке збільшення витрат на систему управління складським господарством. Слід зазначити, що розвиток розподільних складських систем в середині цього століття стримувалося саме відсутністю засобів автоматизованої обробки інформаційних потоків.

Залежність сукупних витрат на функціонування системи розподілу від кількості вхідних в неї складів, отримана шляхом додавання усіх графіків, зазначених у цьому параграфі, наведена на рис. 43. Абсциса мінімуму кривої сукупних витрат дасть нам оптимальне значення кількості складів у системі розподілу (у нашому випадку - 4 склади).

 

 

 

Рис. 43. Залежність сукупних витрат на функціонування системи розподілу від кількості вхідних в неї складів