Критерієм оптимальності логістичних процесів виступає прибуток підприємства. Прибуток дає кількісну оцінку діяльності підприємства, але на рівень прибутку впливають і інші чинники виробничої, господарської, фінансової діяльності підприємства, і виділити вклад логістики в загальну суму прибутку дуже скрутно. Тому в якості критерію оптимальності можливе застосування показника мінімуму приведених сукупних витрат
![]() |
(3.1.1) |
де СП - витрати виробництва;
Соб - витрати звернення.
Ефективність руху товару, організовуваного по відповідному каналу, може бути визначена по формулі
![]() |
(3.1.2) |
де R - норма прибутку процесу руху товару;
У - виторг підприємства;
СТД - витрати на рух товару.
Можливими напрямами діяльності для забезпечення високої ефективності руху товару слід вважати:
· інтеграцію складування, транспортування і системи створення запасів в єдиний механізм;
· економічне забезпечення постачання, виробництва і збуту;
· визначення найбільш економічних розмірів відвантажень;
· вибір способів перевезень і видів транспорту;
· вироблення оптимальних схем складування і тактики заповнення запасів.
При оптимізації процесів руху товару необхідно відповісти на низку запитань :
§ Якою мірою витрати, пов'язані із скороченням часу руху товару, компенсуються як збільшенням виручки від збільшеного об'єму продажу, так і економією на витратах змісту товарних запасів?
§ Чи допустити підприємству зниження рівня обслуговування при зменшенні витрат руху товару і одночасне збільшення ризику скорочення виручки або віддати перевагу ув'язненню максимально можливого числа угод за рахунок зростання витрат руху товару і змісту великих постійних товарних запасів?
§ Наскільки доцільно (з урахуванням використовуваного виду транспорту, маршруту перевезення і інших чинників) складувати товар по місцю виробництва, на ринку збуту або в якому-небудь іншому пункті?
§ Чи обрати з метою зниження витрат руху товару тактику виробництва товарів на постійному "економічному" рівні або складуванні надлишків в періоді низької кон'юнктури або варіювати обсяг виробництва стосовно попиту навіть при вищих питомих витратах на виробництво продукції?




