Основним показником, що характеризує те або інше складське приміщення, є розмір загальної площі складу.
Загальна площа складу підрозділяється на наступні складові:
· вантажну або корисну, зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями для їх зберігання;
· оперативну, зайняту приймальними, сортувальними, комплектуваннями і відпускними майданчиками, а також штабелями і стелажами;
· конструктивну, зайняту перегородками, колонами, сходами і тому подібне;
· службову, зайняту під контори і побутові приміщення.
Визначення розміру вантажної (корисною) площі складу може робитися двома методами: по питомих навантаженнях; за допомогою об'ємних вимірників.
По першому методу розмір корисної площі визначається по формулі
![]() |
(2.4.1) |
де Sпол - корисна площа складу, мІ;
Zmax - максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, т;
qдоп - допустиме навантаження на 1 мІ корисної площі складу, т.
В цьому випадку загальна площа Soбщ визначається по формулі
![]() |
(2.4.2) |
де Kи - коефіцієнт використання загальної площі складу.
Другий метод точніший. Корисна площа складу визначається по формулі
![]() |
(2.4.3) |
де Sст - площа, займана одним стелажем, мІ;
nст - кількість стелажів для зберігання, шт.:
![]() |
(2.4.4) |
де nяо - загальна кількість осередків стелажів, необхідна для зберігання максимального запасу, шт.;
nяст - кількість осередків в цьому стелажі, шт.;
![]() |
(2.4.5) |
де Vя - об'єм осередку стелажу, мІ;
g - питома вага матеріалу, що зберігається, т/мі;
До - коефіцієнт заповнення об'єму осередку.







