Якщо підприємство є своїм власним постачальником, то формулюється завдання визначення оптимального розміру вироблюваної партії, тобто тієї кількості продукції, яка має бути виготовлена для поповнення запасу власних комплектуючих. Схема руху запасу, характерна для такого випадку, показана на мал. 2.1.5.

Мал. 2.1.5. Графік руху поточного запасу при поповненні матеріалів за кінцевий інтервал

Як видно з малюнка, споживання запасу відбувається поступово, впродовж усього циклу t, а його поповнення тільки впродовж періоду t1, тривалість якого визначається часом виготовлення вироблюваної партії (виробничого циклу). Необхідні комплектуючі починають виготовляти при вступі відповідного замовлення і у міру готовності відразу ж направляють споживачеві: в склад цеху-одержувача для подальшої обробки або в склад комплектування складального цеху. Денна швидкість поповнення запасів визначається з умови

(2.1.3)

де p - річний обсяг виробництва комплектуючих.

Якщо встановлені темпи виробництва (вступи) і споживання матеріалів, то запас ростиме впродовж усього періоду поповнення і досягнуть максимальної величини у кінці його.

Максимальний рівень запасу складе

,

(2.1.4)

а середній запас складе

(2.1.5)

Враховуючи, що період поповнення запасу визначається виходячи з середньодобового обсягу виробництва t1 = 240qопт/p, сумарні річні витрати, пов'язані з поповненням і зберіганням матеріалів, складуть

(2.1.6)

де - витрати на підготовку виробництва, пов'язані з оформленням і видачею замовлень;

- собівартість одиниці продукції.

Вирішуючи це рівняння відносно , отримаємо оптимальний об'єм партії виробництва :

(2.1.7)

Якщо різниця між Q і р близька до нуля, то прагне до нескінченності. Це означає, що у разі, коли рівень попиту дорівнює обсягу виробництва, виробничий процес має бути безперервним. Якщо р багато більше Q, то оптимальний розмір вироблюваної партії дорівнює оптимальному розміру замовлення і поповнення запасу можливе на першу вимогу.