Отримання рахунків на оплату замовлених товарів - завершальний етап виконання контракту. Усі рахунки необхідно перевірити, наслідуючи декілька основних правил:

- після отримання рахунку упевніться, що він призначений саме вам;

- звірте номер замовлення, вказаний в рахунку, з номером замовлення в наявній у вас копії, а також з повідомленням про отримання товару із складу (від відділу одержувача).

Якщо в документах немає протиріччя, бухгалтерія оплачує рахунки. При оплаті рахунків використовуються, як правило, безготівкові розрахунки, але можуть робитися також готівкові платежі, якщо інше не встановлене законом. При здійсненні розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, по акредитиву, чеками, розрахунки по інкасо і в інших формах, передбачених законом, встановленими відповідно до нього банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Сторони за контрактом (договору) можуть обрати і встановити будь-яку з вказаних форм розрахунків.

1. Розрахунки платіжними дорученнями. При розрахунках платіжними дорученнями банк зобов'язався за дорученням платника, за рахунок засобів, що знаходяться на його рахунку, перевести необхідну грошову суму на рахунок вказаної платником особи в цьому ж або іншому банку в строк, встановлений законом, якщо коротший термін не передбачений договором банківського рахунку або не визначається вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

2. Розрахунки по акредитиву. При розрахунках по акредитиву банк, діючий за дорученням платника про відкриття акредитиву і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язався зробити платежі одержувачеві засобів або сплатити, акцептувати або врахувати перевідний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) зробити платежі одержувачеві засобів або сплатити, акцептувати або врахувати перевідний вексель.

3. Розрахунки по інкасо. При розрахунках по інкасо банк (банк-емітент) зобов'язався за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії з отримання від платника платежу і (чи) акцепту платежу.

4. Розрахунки чеками. Чеком визнається цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку зробити платіж вказаної в нім суми чековласникові. В якості платника по чеку може бути вказаний тільки банк, де чековласник має засоби, якими він має право розпоряджатися шляхом виставляння чеків. Чек повинен містити:

- найменування "чек", включене в текст документу;

- доручення платникові виплатити певну грошову суму;

- найменування платника і вказівка рахунку, з якого має бути зроблений платіж;

- вказівка валюти платежу;

- вказівка дати і місця складання чека;

- підпис особи, що виписала чек, - чекодавця.

У рамках вказаних форм розрахунки можуть робитися з частковою передоплатою і за фактом отримання товару, з передоплатою повністю за увесь товар, оплатою на виплат і т. д. У будь-якому випадку спосіб платежу обмовляється в контракті (договорі) купівлі-продажу. Негайна або попередня оплата товару може надати право на скидку від загальної вартості отриманих товарів. З іншого боку, оплата товару після закінчення якогось терміну означає, що сума, яка має бути виплачена постачальникові, може бути використана на інші потреби. В зв'язку з цим, визначаючи спосіб платежу, необхідно ретельно зважити усі його достоїнства і недоліки, так само як і свої можливі вигоди і втрати.