Місце складу в логістичній системі і його функції безпосередньо впливають на технічну оснащеність складу. Склади зустрічаються в різних функціональних областях логістики (постачальницькою, виробничою і розподільною).

Склади в області постачання з урахуванням їх господарської приналежності (постачальника, посередника, виробника) умовно можна розділити на дві групи:

1) склади сировини і матеріалів (вантаж, як правило, в рідкому або сипкому стані) працюють з однорідним вантажем, з великими партіями постачання, відносно постійною оборотністю, що дає можливість ставити питання про автоматизовану складську переробку вантажу;

2) склади продукції виробничого призначення (тарних і штучних вантажів). Як правило, це вантажі з високою масою, відносно однорідної номенклатури, що вимагають в основному високого рівня механізації і автоматизації складських робіт.

Склади виробничої логістики пов'язані з обробкою вантажу відносно постійної номенклатури, що поступає і йде із складу з певною періодичністю і малим терміном зберігання, що дозволяє добитися автоматизованої обробки вантажу або високого рівня механізації робіт, що проводяться.

Склади розподільної логістики, основне призначення яких - перетворення виробничого асортименту в торговельний і безперебійне забезпечення різних споживачів, включаючи роздрібну мережу, складають найбільш численну і різноманітну групу. Вони можуть належати як виробникам, так і оптовій торгівлі.

Склади готової продукції і розподільні склади виробників в різних регіонах збуту (філіальні склади) займаються обробкою тарних і штучних вантажів однорідної номенклатури зі швидкою оборотністю, що реалізовуються великими партіями. Це дає можливість здійснювати автоматизовану і високомеханізовану обробку вантажу. Практично це єдина категорія складів розподільної логістики, де можна ставити питання про доцільність автоматизованої обробки вантажу.

Склади оптової торгівлі товарами народного споживання в основному забезпечують постачання роздрібної мережі і дрібних споживачів. Такі склади через своє призначення концентрують товари дуже широкої номенклатури і нерівномірної оборотності (іноді сезонні), постачання (від об'єму менш одного піддону до декількох одиниць піддонів однієї групи товарів), що реалізовуються різними партіями. Усе це робить недоцільним впровадження автоматизованої обробки вантажів на таких складах, тут необхідно здійснювати механізовану обробку вантажів, можливо, навіть з ручною комплектацією.

Необхідно пам'ятати, що незалежно від спрямованості технічної оснащеності переробки вантажу обробка інформаційних потоків має бути автоматизована. Тим паче, що сучасні логістичні системи повинні мати єдину інформаційну систему для усіх її учасників.