Можна припустити ідеальну, суто теоретичну ситуацію, в якій виконання замовлення відбувається миттєво (іншими словами, час постачання дорівнює нулю). Тоді замовлення можна робити в мить, коли запаси матеріальних ресурсів на складі дорівнюють нулю. При постійній швидкості споживання обидві розглянуті системи управління запасами (з фіксованим розміром замовлення і з фіксованим інтервалом часу між замовленнями) стають однаковими, оскільки замовлення робитимуться через рівні інтервали часу, а розміри замовлень завжди дорівнюватимуть один одному. Гарантійні запаси кожної з двох систем зведуться до нуля. Така ситуація проілюстрована на мал. 7.11.

Мал. 7.11. Графік руху запасів в основних системах

управління запасами при миттєвому виконанні замовлення

Порівняння розглянутих систем управління запасами призводить до висновку про наявність у них взаємних недоліків і переваг. Система з фіксованим розміром замовлення вимагає безперервного обліку поточного запасу на складі. Навпаки, система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями вимагає лише періодичного контролю кількості запасу. Необхідність постійного обліку запасу в системі з фіксованим розміром замовлення можна розглядати як основний її недолік. Навпаки, відсутність постійного контролю за поточним запасом в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями є її основною перевагою перед першою системою.

Наслідком переваги системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями являється те, що в системі з фіксованим розміром замовлення максимальний бажаний запас завжди має менший розмір, чим в першій системі. Це призводить до економії на витратах за змістом запасів на складі за рахунок скорочення площ, займаних запасами, що, у свою чергу, складає перевагу системи з фіксованим розміром замовлення перед системою з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Переваги і недоліки розглянутих систем управління запасами зведені в таблиці. 7.3.

Таблиця 7.3

Порівняння основних систем управління запасами